1 червня 1890 р. у селищі Жаб’є в Галичині народився Осип Іванович Букшований (1890—1937), сотник Легіону Українських січових стрільців (УСС), отаман Української Галицької армії.
Під час Першої світової війни – командир сотні в Легіоні Українських січових стрільців. У 1915-му потрапив до російського полону. Після втечі знову очолив сотню, восени 1918-го обраний командиром Легіону УСС.
Очолював 1-у бригаду УСС Української Галицької армії, вів бої проти поляків, більшовиків, денікінців. Один із розробників плану Чортківської офензиви 1919-го.
Після переходу Червоної української галицької армії на бік Армії УНР у 1920-му, попри арешт ЧК і перебування в концтаборі під Москвою, залишився на службі в Червоній армії. Пізніше провадив нелегальну комуністичну роботу в Польщі, Австрії, Німеччині.
У 1933-му, разом з іншими галичанами, які співпрацювали з більшовиками, був заарештований і засланий на Соловки. Розстріляний 8 грудня 1937-го у Ленінграді.
Біографія Осипа Букшовського містить чимало загадок. Існує версія, що на співпрацю з Кремлем він погодився, виконуючи завдання Євгена Коновальця – інтегруватися в більшовицьку систему, щоб руйнувати її зсередини.
Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної гідності, спеціально для видання sknews.net
На фото io.ua: сотник Осип Букшований